10 вересня 1981 року після більше 40 років перебування за кордоном монументальне полотно "Герніка" іспанського художника Пабло Пікассо передано Іспанії в знак визнання перемоги демократії в країні. Одна з кращих робіт художника була написана ним під впливом трагедії баскського містечка Герніка, зруйнованого в результаті німецького бомбардування під час Громадянської війни в Іспанії. В 1939 році Пікассо передав "Герніку" на зберігання Музею сучасного мистецтва у Нью-Йорку і умовою повернення його на батьківщину поставив відновлення в Іспанії демократичних свобод.

У квітні 1937 року на початку Громадянської війни в Іспанії без всякого попередження німецькі літаки з "Легіону Кондор", надісланого Адольфом Гітлером на допомогу Франсиско Франко, провели тригодинне бомбардування баскського міста Герніка (Північна Іспанія). Хоча формальною ціллю атаки був міст недалеко від міста, у Герніці загинуло 1600-1650 жителів і близько 900 були поранені. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомб, обстрілювалися кулеметним вогнем з літаків.

Вражений цим брутальним актом насилля, Пікассо всього за три тижні створив велике в прямому (3.5х8.5 метрів) і переносному полотно, в котрому передав жах війни і негуманного ставлення людини до собі подібної.

У 1939 році картина була виставлена в іспанському павільйоні на Паризькій міднародній виставці, а потім надіслана до Нью-Йорка для експонування в рамках акції по зібранню коштів для Іспанського комітету опору. З початком 2-ї Світової війни Пікассо розпорядився, щоб "Герніка" та інші його роботи були прийняті на збереження нью-йоркським Музеєм сучасного мистецтва. Після війни більшість його робіт були повернуті в Європу, а "Герніку" Пікассо попросив зберігати і надалі до "відновлення в Іспанії громадянських свобод".

Франсиско Франко залишався диктатором Іспанії аж до самої смерті Пікассо в 1973 році, і за цей час художник ніразу не відвідав свою батьківщину, не дивлячись на деяке послаблення режиму в 1967 році і офіційні спроби в 1968 році повернути "Герніку". Франко помер в 1975 році, через два роки по смерті Пікассо, і в країні була відновлена монархія. Король Хуан Карлос I зразу ж започаткував демократичні перетворення, придушив спробу військового заколоту, і восени 1981 року колишній адвокат Пікассо дав дозвіл на перевезення картини на бітьківщину. Її було передано музею "Прадо" в Мадриді, де вона експонувалася на виставці, присвяченій 100-річчю художника.

Сьогодні числені баскські організації виступають проти перебування "Герніки" у Мадриді, особливо після передачі картини в новий Центр мистецтв; ці вимоги особливо активізувалися після відкриття в Більбао відділення нью-йоркського Музея Гуггенхейма.

Ось що трапилось в цей день року...

1419 - Герцог Бургундії Іоанн Безстрашний убитий під час мирних переговорів з дофіном Карлом VII. Для посилення бургундських позицій у Франції Філіп Добрий, спадкоємець Іоанна, об'єднав зусилля з англійцями. В результаті в 1420 році в Труа було підписано договір, по якому регентом божевільного французького короля Карла VI ставав англійський король Генріх VI.

1721 - У фінському місті Ніштадт підписано мирний договір між Росією та Швецією, котрий завершував Північну війну 1700-21 рр. Згідно з договором, Швеція поступалась Росії північчю Прибалтики (Ліфляндія, Естляндія, Інгерманландія), південно-західною Карелією, але зберігала за собою Фінляндію. Росія, завоювавши вихід до Балтійського моя, позбавила Швецію домінуючого положення в цьому регіоні.

1835 - Між містами Нюрнберг і Фюрт відкрито першу в Німеччині залізницю довжиною 10 кілометрів.

1846 - Механік Елія Хау з міста Спенсер (штат Массачусетс) отримав патент на працюючу швейну машинку, котру він констуювував протягом трьох років (1843-45 рр.). Не взмозі знайти їй збут у США, в 1847 році Хау переїхав до Британії, де продав патент одному із англійських промисловців. Повернувшись на батьківщину, Хау виявив, що в США налагоджено випуск швейних машинок Ісаака Зінгера, побудованих за ідентичним принципом. Тривалі судові тяжби з приводу відновлення порушеного авторського права зробили в решті-решт Хау багатою людиною, але практично невідомою, на відміну від Зінгера.

1914 - Після шести днів боїв між німецькимим і франко-британськими арміями закінчилась битва на Марні, річці за 50 кілометрів від Парижу. "Чудо на Марні", як згодом було названо цей бій, дало змогу не тільки зупинити просування німецьких військ вглиб Франції, але й відкинути їх від Парижу на 60 кілометрів. Битва на Марні, в котрій за шість днів пораненими і вбитими було втрачено з обох боків близько 100 тисяч чоловік, стала однією із найжахливіших трагедій 1-ї Світової війни. Вона змінила хід подій у Західній Європі і розвіяла надії на швидке закінченя самої війни.

1945 - В Осло засуджено до страти Відкуна Квіслінга, норвезького політичного діяча, що в роки окупації Норвегії німецькою армією був прем'єр-міністром колабораціоністського уряду.

1977 - У Марселі туніський емігрант Хаміда Джандубі, засуджений за вбивство, став останнім злочинцем, страченим на гільйотині.

Гільйотини, як засіб страти стали широко відомі в роки Французької революції, після того як в 1790 році лікар і революціонер Жозеф-Ігнацій Гільйотен ініціював прийняття закону про обов'язкове виконання вироків "при допомозі машини". Механічні пристрої для відрубування голови використовувались в той час в Ірландії та Англії, і Гільйотен з соратниками вважали їх більш гуманним засобом страти, ніж повішення чи розстріл. Через два роки було збудовано французький варіант подібного пристрою, випробувано на трупах, а 25 квітня 1792 року на ньому було страчено першу людину.

За роки Французької революції на гільйотині, як невдозі стали називати цей пристрій, було страчено більше 10 тисяч чоловік, включаючи колишнік короля і королеву Людовіка XVI та Марію Антуанетту. А в 1814 році аналогічним способом втратив голову в буквальному розумінні слова і сам пропагандист гільйотинування Жозеф Гільйотен.

У Франції гільйотина використовувалась протягом 19-го і 20-го століть, аж до 1977 року. У 1981 році Франція скасувала смертний вирок, як форму покарання, автоматично відмовившись і від гільйотини, як засобу страти людини.

1988 - В Одесі почався перший конкурс комедійних фільмів "Золотий Дюк".

1988 - Перемігши у фіналі відкритого чемпіонату США, німкеня Штефі Граф стала другою жінкою-тенісисткою, що виграла Великий Шолом - першою протягом одного року перемоги у чемпіонатах Австралії, Великобританії, США та Франції у 1970 році здобула австралійка Маргарет Корт.

1989 - Уряд Угорщини відкрив кордон з Австрією для 10 тисяч громадян Східної Німеччини, котрі прибули в країну з метою перебратися у ФРН і попросити там політичного притулку. Кількість східно-німецьких біженців, котрі щодня перетинали австро-угорський кордон, формально відкритий з 2 травня 1989 року, була настільки великою, що посольства ФРН у Празі і Будапешті були не в стані прийняти заяви всіх бажаючих, проблема набула характеру міждержавного протистояння і перехід кордону було тимчасово припинено. Але після млявої реакції уряду НДР на виїзд в Австрію з посольства ФРН 108 східних німців з документами Червоного Хреста, що стався 23 серпня, угорські власті знову відкрили кордон і всі німецькі біженці змогли його перетнути.

1993 - На американському каналі Fox Television відбулась прем'єра першої серії культового телесеріалу 1990-х років "Секретні матеріали" з Дейвідом Духовним і Гілліан Андерсон у головних ролях.

1995 - Телесеріал каналу NBC "Швидка допомога" здобув вісім нагород "Emmy".

В цей день народились...

1638 - 30.07.1683, Марія Терезія Габсбург, дочка короля Іспанії Філіпа IV і Єлизавети Французької, жінка французького короля-"сонця" Людовіка XIV, котра вийшла за нього заміж у 1660 розі за умовами Піренейського миру, що припинив франко-іспанську війну 1635-59 рр.

1855 - 4.02.1925, Роберт Колдевей, британський археолог, котрий теоретично визначив і практично підтвердив існуваня давнього міста Вавілон.

1912 - 1988, Херлуф Бідструп, датський карикатурист.

1914 - Роберт Уайз, американський кінорежисер, лауреат "Оскара" (Вестсайдська історія [1961], Звуки музики [1965]). Сьогодні - 96-а річниця.

1927 - Іма Сумак (Зойла Емператріс Чаваррі дел Кастілло), перуанська співачка, інка за походженням; володіє 4-октавним голосовим діапазоном (LP: Voice of the Xtabay, Legend of the Sun Virgin, Legend of the Jivaro). Сьогодні - 83-а річниця.

1942 - Денні Хаттон, американський поп-співак (група Three Dog Night: One, Easy to be Hard, Eli’s Coming, Mama Told Me, Joy to the World, Black & White, Shambala); у 1970-і роки група записала 18 хітів. Сьогодні - 68-а річниця.

1945 - Хосе Фелісіано, пуерто-ріканський співак, лауреат "Гремі" [1968] (Light My Fire, Feliz Navidad), музикант, композитор. Сьогодні - 65-а річниця.

1948 - Ігор Матвійович Костолевський, російський актор (Тегеран-43, Безіменна зірка, Гараж). Сьогодні - 62-а річниця.

1955 - Лариса Олександрівна Доліна, російська співачка, родом з України (Погода в доме). Сьогодні - 55-а річниця.

1958 - Кріс Коламбус, американський кінорежисер (Дев'ять місяців, Міссіс Даубтфаєр, Один дома). Сьогодні - 52-а річниця.

1959 - Микола Канішевський, український журналіст, редактор і ведучий інформагентства "Вiкна". Сьогодні - 51-а річниця.

1968 - Гай Річі, британський кінорежисер, актор ("Замок, відмичка, два ствола"); чоловік Мадонни. Сьогодні - 42-а річниця.

І пам'ятні події...

Сьогодні Міжнародний день пам'яті жертв фашизму, а Гібралтарі відзначають Національний день.